Лекціїї Бобровника ВСІ.doc

Лекціїї Бобровника ВСІ.doc -...

This preview shows page 1 out of 157 pages.

Unformatted text preview: 1.Поняття і види юридичних наук. Суспільна практика пов’язується з діяльністю людини, яка в свою чергу передбачає певні види та форми. Ця діяльність здійснюється у різних сферах, що і обумовлює виокремлення її різновидів та має 2 форми – наукову та практичну. Види діяльності суб’єктів суспільних відносин пов’язані з певними предметами. Саме тому в існуючій літературі прийнято розрізняти 3 різновиди суспільної діяльності: а) природничі – пов’язані із дослідженнями живої природи та визначенням місця людини в її системі. б) точні або технічні науки – визначають закони і закономірності формування та виконання правил експлуатації технічних засобів. в) суспільна діяльність – характеризує місце людини в суспільстві та вивчає його як певним чином організовану соціальну систему. Отже, юридична наука вбирає в себе якості всіх 3 основних галузей людських знань – суспільних наук, природничих та наук про мислення. Форми вияву суспільної діяльності пов’язані з її направленістю та метою. Відповідно до цього, будь-який із вище зазначених видів може мати форму: а) практичної діяльності, що пов’язана з досягненням певного інтересу чи реалізацією наданих можливостей; б) наукова форма - метою якої є отримання завдяки використанню спеціальних прийомів та способів, приросту знань про певний предмет. Поняття та ознаки: В сучасній юридичній науці обґрунтовано два підходи до визначення науки. 1.Теоретичний підхід – характеризує науку як діяльність певних суб’єктів, яка заснована на професійних знаннях. 2.Функціональний чи практичний – визначає науку як сферу діяльності, що є професійною, метою якої є отримання нових знань про предмет дослідження, які підтверджений практикою. Означені визначення мають самостійний характер, однак не повною мірою розкривають поняття науки. Наука – це сфера професійної діяльності суб’єктів суспільних відносин, що засновуються на спеціальних знаннях та вмінні застосовувати спеціальні прийоми дослідження, метою якої є отримання науково обгрунтованих знань про категорію чи явище, що характеризується як предмет. Ознаки науки: 1. Сфера людської діяльності; 2. Наявність спеціального суб’єкта 3. Професійне спрямування; 4. Наявність чітко визначеного предмета; 5. Наявність прийомів (метоів) дослідження, що складають методологію; 6. Діяльність, що здійснюється систематично; 7. Діяльність, що має наступницький характер, враховує уже існуючі ідеї та теорії; 8. Діяльність, що забезпечує приріст науково-обгрунтованих знань; 9. Діяльність, що потребує практики. 10. Діяльність, що має відповідальний характер, наприклад, відповідальність вченого перед суспільством. Важливого значення для суспільства мають суспільні науки та суспільна діяльність. Оскільки суспільство є складною багатоаспектною категорією, то воно є предметом вивченнярізноманітних наук, які об’єднуються в категорію СУСПІЛЬНІ НАУКИ, кожна з них вивчає певний аспект чи сторону суспільства і в сукупності отримується уявлення про суспільство, як цілісне поняття. До суспільних наук належать:філософія, історія, соціологія, політологія, психологія, юриспруденція. Юридична наука належить до суспільних, що обумовлюється її загальним предметом дослідження держави і права як категорій, що функціонують у суспільстві та засобів забезпечення суспільного порядку. 1. Предметом є держава і право. 2. Держава і право упорядковують суспільні відносини. Оскільки держава і право є багатоаспектними категоріями, що характеризуються природою, сутністю, змістом, формами прояву та функціональним призначенням, то юридична наука має комплексний характер і складається із сукупності самостійних наукових дисциплін, які розрізняються самостійним предметом та характеризуються особливою методологією. Кожну з юридичних наук характеризує наявність: Об’єкту дослідження, що співпадає з предметом юриспруденції взагалі (держава і право); Предмету який складає певний аспект чи сторона об’єкту; система прийомів дослідження – методологія. 1 Відсутність хоча б однієї з цих категорій не надає можливості характеризувати науку як самостійну. Наявність різноманітних аспектів юридичних досліджень характеризує можливість виокремлення основних різновидів юридичних наук.Найбільш поширеним критерієм їх класифікації є предмет вивчення. Розрізняють три групи юридичних наук: 1. загально теоретичні (теоретико-історичні) – предметом вивчення яких є дослідження закономірностей зародження, становлення, функціонування держави і права та аналіз наукових теорій і кнцепцій стосовно природи і сутності держави і права. Серед них загальна теорія права і держави, історія держави і права, політологія, історія політичних і правових учень, філософія права. 2. Галузеві юридичні науки, предметом вивчення яких є особливості державно-правового впливу на певну сферу суспільних відносин. Серед них: конституційне, адміністративне, фінансове, сімейне, трудове, земельне, процесуальне… право. 3. Спеціально-прикладні науки, що забезпечують взаємодію юридичних наук з іншими природничими, технічними та суспільними науками, предметом вивчення яких є можливості застосування знань неюридичних наук в процесі розгляду юридичних справ. Серед них: судова медицина, кримінологія, криміналістика, балістика, судова психіатрія, правова соціологія, правова психологія, судова бухгалтерія. 2 2.Предмет теорії держави і права та його зміст. Самостійність будь-якої науки визначається двома факторами: 1.Наявність самостійного предмету дослідження; 2.Наявність системи засобів дослідження, що характеризується як методологія. Як і будь-яка інша наука, ТДП має свій предмет і метод. Предмет науки – аспект чи частина об’єкту, що досліджується певною наукою з метою отримання нових знань. Це категорія, що характеризується особливостями: Частина чи аспект об’єкту дослідження; Засіб визначення науки як самостійної; Категорія, що потребує застосування спеціальних методів; Категорія, що об’єктивно потребує наукового аналізу; Категорія, що має професійне спрямування, тобто належить до певної сфери. Оскільки об’єктом теорії держави та права є державно-правові категорії, що мають суспільне значення, що її предметом є ті аспекти вивчення держави і права, що визначають належність цієї науки до загально-теоретичних, юридичних наук. Характеризуючи предмет теорії держави і права ми визначаємо два основні його аспекти: а) класичний, що визначається більшістю вчених теоретиків; б) сучасний, що характеризує особливості предмету сучасної теорії держави і права. Предмет теорії держави і права в його класичному розумінні – це загальні закономірності зародження, формування, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права як логічно завершених категорій і засобів регулювання суспільних відносин. Однак, розвиток сучасної теоретичної науки надає можливість виокремити особливості предмету теорії держави і права, що складають його сучасне розуміння і полягають в наступному: 1. Оскільки держава і право мають суспільний характер, функціонують в межах суспільства, забезпечують впорядкування суспільних відносин, то предметом теорії держави і права є закономірності функціонування суспільства, як соціальної системи, що впливають на процес функціонування і вдосконалення державно правових категорій. 2. Оскільки, держава і право є самостійними політико-правовими категоріями, що мають логічно завершений характер, то предметом теорії є держава і право без врахування особливостей історичного, кліматичного, географічного чи національного характеру цих категорій та їх функціонування в межах певної країни. 3. Оскільки держава і право є водночас самостійними і взаємодіючими категоріями, то предметом теорії є вивчення з2акономірностей, що характеризують їх сумісно (одночасно) та тих закономірностей, які характеризують кожну з цих категорій окремо (закономірності визначення природи і сутності характеризують державу і право, а закономірності функціонального призначення та структури характеризують кожне з цих явищ). 4. Оскільки держава і право є елементами більш складних соціальних систем, то предметом теорії держави і права є вивчення місця держави в політичній системі суспільства, а також місця права в системі засобів соціального регулювання. 5. Оскільки базисом суспільства є економічні відносини та економічна система, то предметом теорії є закономірності взаємодії та взаємовпливу економіки та державно-правових категорій. 6. Оскільки держава і право є засобами регулювання суспільних відносин, що в свою чергу передбачає чітке визначення статусу суб’єктів, то предметом теорії є визначення закономірностей тих юридичних категорій, які мають суб’єктивний прояв, а саме правовідносини, реалізація права, правова культура, правова свідомість, правова поведінка, правопорушення, юридична відповідальність. 7. Оскільки держава і право є динамічними категоріями, що розвиваються, то предметом теорії є закономірності формування громадянського суспільства як вищої за рівнем розвитку форми взаємодії суб’єктів та правової держави як ідеальної форми державної організації суспільства. Таким чином, предмет теорії держави і права засвідчує належність цієї науки до: Суспільних Юридичних Загальнотеоретичних наук. 3 3.Об’єкт і предмет юридичної науки. Юридична наука належить до суспільних наук, що обумовлюється її загальним предметом дослідження держави і права як категорій, що функціонують у суспільстві та засобів забезпечення суспільного порядку. Оскільки держава і право є багатоаспектними категоріями, то юридична наука має комплексний характер і складається із сукупності самостійних наукових дисциплін, і розрізняються самостійним предметом та характеризуються особливою методологією. Кожну з юридичних наук характеризує наявність: об’єкту дослідження, що співпадає з предметом юриспруденції взагалі (держава і право); предмету, який складає певний аспект чи сторона об’єкту; системи прийомів дослідження – методології; Відсутність хоча б однієї з цих категорій не надає можливості характеризувати науку як самостійну. Самостійність будь-якої науки визначається двома факторами: 1. Наявність самостійного предмету дослідження; 2. Наявність системи засобів дослідження, що характеризується як методологія. Предмет науки – аспект чи частина об’єкту, що досліджується певною наукою з метою отримання нових знань. Це категорія, що характеризується особливостями: Частина чи аспект об’єкту дослідження; Засіб визначення науки як самостійної; Категорія, що потребує застосування спеціальних методів; Категорія, що об’єктивно потребує наукового аналізу; Категорія, що має професійно спрямувати, тобто належить до певної сфери. Оскільки об’єктом теорії держави та права є державно-правові категорії, що мають суспільне значення, то її предметом є ті аспекти вивчення держави і права, що визначають належність цієї науки до загально-теоретичних, юридичних наук. Предмет теорії держави і права в його класичному розумінні – це загальні закономірності зародження, формування, виникнення, функціонування та вдосконалення держави і права як логічно завершених категорій і засобів регулювання суспільних відносин. Однак, розвиток сучасної теоретичної науки надає можливість виокремити особливості предмету теорії держави і права, що складають його сучасне розуміння і полягають в наступному: 1. Оскільки держава і право мають суспільний характер, функціонують в межах суспільства, забезпечують впорядкування суспільних відносин, то предметом теорії держави і права є закономірності функціонування суспільства, як соціальної системи, що впливають на процес функціонування і вдосконалення державно правових категорій. 2. Оскільки, держава і право є самостійними політико-правовими категоріями, що мають логічно завершений характер, то предметом теорії є держава і право без врахування особливостей історичного, кліматичного, географічного чи національного характеру цих категорій та їх функціонування в межах певної країни. 3. Оскільки держава і право є водночас самостійними і взаємодіючими категоріями, то предметом теорії є вивчення закономірностей, що характеризують їх сумісно (одночасно) та тих закономірностей, які характеризують кожну з цих категорій окремо (закономірності визначення природи і сутності характеризують державу і право, а закономірності функціонального призначення та структури характеризують кожне з цих явищ). 4. Оскільки держава і право є елементами більш складних соціальних систем, то предметом теорії держави і права є вивчення місця держави в політичній системі суспільства, а також місця права в системі засобів соціального регулювання. 5. Оскільки базисом суспільства є економічні відносини та економічна система, то предметом теорії є закономірності взаємодії та взаємовпливу економіки та державно-правових категорій. 6. Оскільки держава і право є засобами регулювання суспільних відносин, що в свою чергу передбачає чітке визначення статусу суб’єктів, то предметом теорії є визначення закономірностей тих юридичних категорій, які мають суб’єктивний прояв, а саме правовідносини, реалізація права, правова культура, правова свідомість, правова поведінка, правопорушення, юридична відповідальність. 7. Оскільки держава і право є динамічними категоріями, що розвиваються, то предметом теорії є закономірності формування громадянського суспільства як вищої за рівнем розвитку 4 форми взаємодії суб’єктів та правової держави як ідеальної форми державної організації суспільства. Таким чином, предмет теорії держави і рава засвідчує належність цієї науки до: Суспільних Юридичних Загальнотеоретичних наук. 4.Теорія держави і права в системі юридичних наук Визначення місця теорії в системі юридичних наук пов’язано з характеристикою: Теорії як суспільної науки; Значення теорії держави і права для інших юридичних наук; Місця теорії держави і права в системі юридичних наук. Теорія держави і права належить до системи юридичних наук, об’єднаних загальною назвою «правознавство». Завдання теорії держави і права полягає у тому, щоб систематизувати, витлумачити й узагальнити факти державно-правової дійсності. Вона вносить порядок і смисл до набору фактів. Теорія без фактів може існувати, але факти без теорії – ні. ТДП вивчає основні загальні закономірності державно-правових явищ у цілому, незалежно від того, в якій сфері громадського життя вони відбуваються. У взаємовідносинах ТДП й інших юридичних наук існує своєрідна рівноправність, яка полягає у взаємному збагаченні і взаємній допомозі в пізнанні системи закономірностей держави і права. Ознаки теорії як суспільної науки: є загальнотеоретичною юридичною наукою; є системою теоретичних знань (вчень, поглядів, концепцій, доктрин); предметом дослідження є держава і право як загальні соціальні явища; її положення усвідомлюються суб’єктами; розробляє категорії, що мають методологічне значення; забезпечує єдність системи наук, що є складовою суспільних, тобто юридичних наук. Значення теорії. 1. На основі узагальнення досвіду державно правового будівництва дає науковообгрунтовані рекомендації про шляхи вдосконалення держави і права. 2. Надає суб’єктам обґрунтування методів роботи в нормальній діяльності, роботі по систематизації діючого законодавства в правореалізації діяльності. 3. Дає визначення про загальні поняття, ознаки, зміст, суб’єкти права, прийоми юридичної техніки, тлумачення правових норм. 4. Надає юристам-спеціалістам знання в процесі їх підготовки. 5. Визначає шляхи вдосконалення законодавства держави. 6. Сприяє політичному і правовому вихованню населення з метою стимулювання активної правомірної поведінки. 7. Виробляє науково обґрунтовані механізми реалізації прав людини і громадянина. 8. Надає можливість порівняти вивчення державно правових інститутів інших країн з метою набрання досвіду. Місце теорії держави і права в системі юридичних наук визначається тим, що вона є: 1. Узагальнюючою загальнотеоретичною дисципліною, що поєднує і використовує висновки юридичних наук з метою формування загальнотеоретичних узагальнень. 2. Інтегруючою, оскільки об’єднує в систему теоретичні знання та дані, здобуті при вивченні юридичної практики, з метою більш глибоких загально-теоретичних досліджень. Практика дає факти, що слугують матеріалом теоретичних узагальнень. 3. Фундаментальною, що досліджує основні та загальні закономірності розвитку права і держави. Її висновки є основою для вирішення питань галузевих наук. 4. Методологічною – виробляє загальні методи і принципи пізнання, на які спираються інші юридичні науки. 5. Системоутворюючою, сприяє формуванню нових навчальних дисциплін, забезпечує обмін інформацією міх юридичними науками. 6. Вступною дисципліною – формує уявлення про базові юридичні категорії, закладає основу формування професійних знань. Високий рівень розвитку науки ТДП в змозі забезпечити якісну систему викладання з урахуванням спеціалізації вищої юридичної освіти. 5 5.Поняття, структура та значення методології пізнання державно-правових явищ. Поряд з предметом, властивим будь-якій науковій чи навчальній дисципліні, теорія держави і права має також і властивий їй метод, який знаходиться у тісному взаємозв’язку з предметом. Наявність методології поряд з наявністю предмета характеризує науку як самостійну. Метод науки – це сукупність прийомів та способів дослідження, що застосовуються для отримання істинних знань про предмет. Якщо предмет надає можливість вивчити те, що досліджується наукою, то метод характеризує, яким чином здійснюється це дослідження. Сукупність методів складає поняття методології. Методологія будь-якої науки характеризується наступними ознаками: 1. це сукупність методів; 2. це категорія, що визначає взаємодію методів; 3. це категорія, що забезпечує єдині підходи до вивчення предмету; 4. забезпечує науковість процесу пізнання; 5. характеризує наукову діяльність як багатоаспектну, що здійснюється, в межах чітко визначених етапів; 6. забезпечує визначення сутності державно-правових категорій та характеризує їх призначення в суспільстві; Метод дослідження держави і права являє собою прийом чи спосіб вивчення реальної дійсності та отримання об’єктивних знань про державу та право. Значення методу дослідження держави і права полягає в настпуному: методологія це умова, без якої неможливе пізнання сутності державно-правових явищ, які мають складний протирічний характер; надає можливість виокремити та дослідити закономірності держави і права; це засіб зібрання та дослідження фактів, які складають предмет науки; це засіб узагальнення певних рис чи ознак, які в сукупності виявляються як загальні закономірності, які потім конкретизуються галузевими дисциплінами; це засіб узагальнення практики, що враховує особливості предмету науки та відображається у свідомості суб’єкта; забезпечує приріст нових знань, поглиблення уявлень про властиві предмету закономірності; забезпечує процес переосмислення теоретичних ідей та положень, відхід від догматики та можливість осмислення права в декількох напрямках, підходах і контекстах; забезпечує вивчення держави і права не лише як наукових категорій, а і як реально існуючих категорій, що виробляються суспільством і націлені на регулювання суспільних відносин; це засіб дослідження, що має власну структуру, яку складають поняття і категорії, пояснення, мову науки та наукові теорії; це засіб забезпечення поєднання науки і практики, оскільки об’єктивність знань призводить до творчого використання державних і правових інститутів; це засіб забезпечення системи знань про державу і право; це засіб передачі наукової інформації в системі наук шляхом конкретизації загальних закономірностей галузевими науками та синтезу галузевих та синтезу галузевих знань у певні узагальнення і висновки; це засіб формування і обґрунтування можливих шляхів розвитку держави і права, подолання соціально-політичної напруги, соціальних конфліктів та криз. Таким чином методологія є важливим засобом наукової діяльності, що має важливе практичне і теоретичне значення. Сучасна юридична література характеризується різноманітністю поглядів на класифікацію методів, що застосовуються в процесі вивчення держави і права. Методи теорії держави і права – системна сукупність прийомів та засобів дослідження найбільш загальних закономірносте...
View Full Document

  • Winter '18
  • Vovk
  • теорія держави та права

{[ snackBarMessage ]}

Get FREE access by uploading your study materials

Upload your study materials now and get free access to over 25 million documents.

Upload now for FREE access Or pay now for instant access
Christopher Reinemann
"Before using Course Hero my grade was at 78%. By the end of the semester my grade was at 90%. I could not have done it without all the class material I found."
— Christopher R., University of Rhode Island '15, Course Hero Intern

Ask a question for free

What students are saying

  • Left Quote Icon

    As a current student on this bumpy collegiate pathway, I stumbled upon Course Hero, where I can find study resources for nearly all my courses, get online help from tutors 24/7, and even share my old projects, papers, and lecture notes with other students.

    Student Picture

    Kiran Temple University Fox School of Business ‘17, Course Hero Intern

  • Left Quote Icon

    I cannot even describe how much Course Hero helped me this summer. It’s truly become something I can always rely on and help me. In the end, I was not only able to survive summer classes, but I was able to thrive thanks to Course Hero.

    Student Picture

    Dana University of Pennsylvania ‘17, Course Hero Intern

  • Left Quote Icon

    The ability to access any university’s resources through Course Hero proved invaluable in my case. I was behind on Tulane coursework and actually used UCLA’s materials to help me move forward and get everything together on time.

    Student Picture

    Jill Tulane University ‘16, Course Hero Intern