u0415u043au043eu043du043eu043cu0456u0447u043du0438...

This preview shows page 1 out of 129 pages.

Unformatted text preview: Тема 1. Предмет і види економічного аналізу. Метод і методичні прийоми економічного аналізу 1.1. Предмет, завдання та види економічного аналізу 1.2. Місце економічного аналізу в системі наук, його взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами 1.3. Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічні основи 1.4. Технічні прийоми економічного аналізу та їх класифікація 1.5. Моделювання взаємозв’язків економічних показників 1.6. Сутність середніх і відносних величин та їх застосування в економічному аналізі. 1.7. Прийоми порівняння, деталізації, групування та балансовий прийом в аналітичних дослідженнях 1.1. Предмет, завдання та види економічного аналізу На сучасному етапі особливого значення набуває використання економічної науки, в тому числі економічного аналізу. Всебічний і систематичний аналіз господарської діяльності сільськогосподарських підприємств та їх підрозділів, селянських (фермерських) господарств є необхідною умовою науково обґрунтованого керівництва, дозволяє своєчасно і правильно приймати. управлінські рішення як з поточних господарських питань, так і на віддалену перспективу. Предметом вивчення економічного аналізу є виробничо - фінансова діяльність підприємств та їх внутрішніх підрозділів, з метою виявлення реальних резервів і розробки заходів щодо їх найбільш ефективного використання. Таке вивчення проводиться на основі даних бізнес-планів, нормативних документів, бухгалтерського обліку, різних форм звітності та інших джерел інформації з метою виявлення і реалізації можливостей підвищення ефективності виробництва і якості роботи підприємства. Економічний аналіз повинен ґрунтуватися на принципах науковості, системного підходу, комплексності, динамічності, єдності аналізу і синтезу, виділення основного ланцюга і провідної ланки. Об'єктами економічного аналізу сільськогосподарських підприємств є забезпеченість господарства основними й оборотними фондами, раціональне й ефективне їх використання, наявність та якість земельних ресурсів, організація й технологія виробництва, виробничі витрати, які визначають кількість і собівартість виробленої продукції, обсяг та розподіл готової продукції, рівень продуктивності праці, фінансові результати реалзації продукції та всієї господарської діяльності. Об'єкти і цілі економічного аналізу визначають його завдання. Основне з них полягає в постійному контролі за ходом виконання завдань, поставлених перед кожним виробничим підрозділом та підприємством у цілому. У процесі аналізу виявляють фактори, які позитивно чи негативно впливають на досягнення поставленої мети, зіставляють одержані результати з показниками передових господарств, розробляють заходи щодо впровадження їх досягнень. Важливим завданням економічного аналізу є оцiнкa результатів господарської діяльності підприємств та їх підрозділів, контроль за виконанням внутрішньогосподарських і комерційних завдань, правильним застосуванням моральних і матеріальних стимулів відповідно до кінцевих результатів. У процесі аналізу з'ясовують, яких заходів було вжито для подальшого зміцнення комерційного та внутрішньогосподарського розрахунку, які економічні важелі використані для цього. Економічний аналіз повинен сприяти підвищенню ефективності с/г виробництва, який значною мірою залежить від впровадження досягнень науки, техніки, передового досвіду, подальшого розвитку спеціалізації та агропромислової інтеграції, а також від використання внутрішньо виробничих резервів. Завдання аналізу - виявлення зазначених резервів, розробка і впровадження заходів, спрямованих на збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості, підвищення рівня рентабельності, економічної ефективності. Це набуває особливої важливості у період впровадження ринкових відносин. Є різні способи класифікації видів і форм економічного аналізу. В основному розрізняють два види: внутрішній (управлінський) і зовнішній, який у зарубіжній практиці економічної роботи називають фінансовим. Найважливішими складовими внутрішнього (управлінського) аналізу є: соціальноекономічний, маркетинговий, виробничо-технологічний, агропромисловий, економіко-правовий. Соціально-економічний аналіз вивчає демографію населених пунктів, стан навколишнього природного середовища, благоустрій населених· пунктів і в цілому інфраструктуру розвитку виробництва продукції. Маркетинговий аналіз передбачає вивчення ринкових можливостей підприємства, оцінку конкурентоспроможності його продукції і кон’юнктури ринків, обґрунтування рівня ціни продажу, обсягу і асортименту виробленої продукції, загальну оцінку зовнішнього і внутрішнього середовища. Виробничо-технологічний аналіз включає оцінку: ресурсного забезпечення; умов виробництва; процесу виробництва; результатів виробництва. Агропромисловий аналіз дає змогу визначитися з доцільністю реалізації продукції в не переробленому вигляді, а також обґрунтувати доцільність переробки як тієї продукції, яку можна реалізувати не переробленою, і особливо тієї, для якої переробка необxіднa. Формування ринкового середовища розширяє економічну самостійність підприємства, яка регламентується правовими нормами. Показати виграш чи програш підприємства від дотримання (недотримання) правових норм і покликаний економіко - правовий аналіз. Зовнішній аналіз базується лише на тій інформації, яку отримує держава для контролю за динамікою ринкових регуляторів - виконання державного замовлення (контракту), сплата податків, формування цін на товари першої необхідності, регулювання реальних доходів населення тощо, а також тієї, яка необхідна для інформування акціонерів чи інших інвесторів про рівень розвитку підприємства, динаміку ефективності капітальних вкладень, можливі дивіденди, ступінь ризику та ін. Якщо застосування вищеописаних видів аналізу дає змогу системно вивчити підприємство як об'єкт, то використання форм аналізу, які ґрунтуються на технології його проведення, дозволяє визначитись з оцінкою ефективності використання потенціалу підприємства, динамікою і тенденціями розвитку, перспективою зміни напрямів господарювання тощо. Найчастіше в практиці аналізу застосовують такі його форми як порівняльний, ситуаційний і секторний. Суть порівняльного аналізу полягає в зіставленні явищ, процесів, показників, яке здійснюють у часі і в просторі. У першому випадку аналіз називають морфологічним, у другому - міжгосподарським. Суть стратегічного аналізу полягає в тому, що майбутній розвиток підприємства передбачає, ґрунтуючись на оцінці можливих цін зовнішнього середовища, залежність підприємства від якого в умовах становлення ринку дуже зросла. Відповідно до такої оцінки приймаються стратегічні управлінські рішення, а аналтичне ) обґрунтування їх зменшує ризик. Попередньому (прогнозному) аналізу підлягають усі дані, які входять в основу обґрунтування цілей, завдань і управлінських рішень з реалізації стратегії підприємства та вибору найефективніших з них. Відмінність попереднього аналізу від стратегічного полягає в тому, що при обґрунтуванні перспективи розвитку підприємства використовують прийоми екстраполяції, тобто рішення ґрунтуються на врахуванні тенденцій зміни показників, що склались (мали місце) у минулому. Поточний аналіз проводиться в процесі виробничого чи робочочого періоду і дає можливість своєчасно приймати коригуючі управлінські рішення по забезпеченню оптимальності (наскільки це можливо в сільському господарстві) їх здійснення (протікання). Якщо поточний аналіз здійснюють синхронно з робочим процесом, причому на рівні господарських операцій, то його називають оперативним. Він є найглибшим з погляду проникнення у виробничий процес, його оцінки ґрунтуються на першопричинах зміни явищ, процесів, показників і рішення, що приймаються за його результатами, своєчасними і найбільш надійними. Наступний (ретроспективний) аналіз проводять по закінченні повного виробничого процесу, етапу робіт чи календарного періоду (місяць, квартал, рік тощо) і застосовують для оцінки результатів роботи й ефективності реалізованих управлінських рішень. Його результати служать основою прийняття коригуючих рішень і розробки нових перспективних планів. Класифікація економічного аналізу має суттєве значення як для визначення методики досліджень, так і для організації аналітичного процесу. Розробка спеціальних методів економічного аналізу базується на науково обґрунтованій класифікації його видів, обумовленій потребами практики управління. В аналітичній практиці залежно від строків проведення, об’єктів і суб’єктів, змісту аналітичних програм та інших показників використовуються різноманітні види економічного аналізу: за суб’єктами (користувачами) виділяють: внутрішній і зовнішній аналіз; за часом дослідження – попередній (перспективний, стратегічний), оперативний (ситуаційний), ретроспективний (наступний, історичний, “посмертний”) аналіз; за просторовою ознакою – внутрішньогосподарський і мігосподарський аналіз; за об’єктами управління – техніко-економічний, соціально-економічний, економічностатистичний, економічно-екологічний аналіз; за методикою дослідження – порівняльний, діагностичний, факторний, стохастичний (кореляційний), маржинальний, комерційних ризиків, функціонально-вартісний аналіз; за змістом – повний (комплексний), тематичний, локальний аналіз; за повнотою охоплення об’єктів – суцільний і вибірковий аналіз; за рівнем автоматизації робіт – ручний, комп’ютеризований, автоматизований аналіз. Внутрішній економічний аналіз спрямований на комплексне дослідження економічного розвитку суб’єкта господарювання, структурних підрозділів для забезпечення найбільш повного використання його потенціалу і регламентації діяльності всіх функціональних підсистем. Зовнішній економічний аналіз передбачає надання оцінки місця господарюючого суб’єкта у ринковому середовищі для визначення стратегії і тактики економічних відносин, пошуку партнерів і клієнтів, забезпечення конкурентних позицій тощо. Попередній економічний аналіз – це дослідження економічної системи за параметрами, які визначають її майбутній стан. Його особливість полягає у проекції минулого і теперішнього стану об’єкта на перспективу, з урахуванням спадковості чи певної стійкості зміни економічних показників. Оперативний економічний аналіз полягає у забезпеченні управління своєчасною дієвою інформацією про зміну економічної ситуації, причини цієї зміни, відхилення від регламентованих параметрів з метою своєчасного прийняття рішень, спрямованих на попередження та усунення негативних змін і ефективне маневрування наявними ресурсами. Ретроспективний аналіз полягає у системному комплексному дослідженні результатів господарської діяльності підприємства чи інших об’єктів за результатами їх розвитку за певний аналітичний період (рік, квартал, місяць тощо). Галузевий аналіз – аналіз, методика якого враховує специфіку окремих галузей економіки (промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, торгівлі тощо). Міжгалузевий економічний аналіз є теоретичною та методологічною основою економічного аналізу в усіх галузях національної економіки. Внутрішньогосподарський ааліз вивчає діяльність тільки підприємства, що досліджується, та його структурних підрозділів. При міжгосподарському аналізі порівнюються результати діяльності двох або більше підприємств, що дає можливість надати більш об’єктивну оцінку ефективності діяльності підприємства, вивчити невикористані резерви господарювання. Техніко-економічний аналіз – проводять технічні служби підприємства; об’єктом є технічні процеси, що використовуються для виробництва продукції із заданими властивостями та пов’язані з цим матеріальні, трудові й фінансові витрати, а його предметом – причинно- наслідкові зв’язки, що є результатом взаємодії технічних та економічних процесів. Соціально-економічний аналіз – проводять економічні служби підприємства, статистичні органи. Досліджуються можливості подальшого соціально-економічного розвитку колективів, підвищення трудової мотивації та її впливу на економіку підприємства. Об’єктом аналізу є соціальні процеси та їх вплив на результати господарської діяльності, предмет дослідження – причинно-наслідкові зв’язки, які визначають соціально-економічний розвиток трудового колективу. Економіко-екологічний аналіз – проводять служби охорони навколишнього середовища. Досліджується взаємодія екологічних та економічних процесів, пов’язаних зі збереженням і покращанням навколишнього середовища та витратами на екологію. Порівняльний аналіз – відбувається, як правило, порівняння звітних показників про результати господарської діяльності з прогнозними показниками, даними минулих років, підприємств галузі. Діагностичний аналіз – спосіб встановлення характеру порушень нормального ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для даного порушення (знання причини дає можливість швидко та точно встановити характер порушень, не виконуючи додаткових розрахунків). Факторний аналіз – направлений на виявлення величини впливу факторів на приріст і рівень результативних показників. CVP-аналіз (Cost-Volume-Profit Analysis) – полягає у вивченні взаємозв’язку та співвідношення витрат, обсягу і прибутку, у розподілі витрат на постійні та змінні. Аналіз комерційних ризиків – має велике практичне значення, оскільки діяльність підприємства здійснюється в умовах невизначеності, за наявності ризикових господарських ситуацій. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) – базується на функціях, які виконує об’єкт, та зорієнтований на оптимальні методи їх реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу. Його призначення в тому, щоб виявити та попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів тощо. При суцільному аналізі висновки надаються після вивчення всіх без винятку об’єктів. При вибірковому аналізі висновки надаються за результатами обстеження тільки частини об’єктів. Комплексний аналіз – повний аналіз всієї діяльності підприємства, згідно якого всі показники вивчаються у взаємозв’язку та взаємозумовленості, розраховується вплив окремих показників на інші, більш загальні. Локальний аналіз – аналіз діяльності окремих підрозділів. Тематичний аналіз –дослідження окремих питань, які в даний момент найбільше цікавлять. ПО ДАНІЙ ІНФОРМАЦІЇ ЗРОБЛЕНА СХЕМА 1.2. Місце економічного аналізу в системі наук, його взаємозв’язок з іншими науковими дисциплінами Сформувавшись в самостійну науку, економічний аналіз комплексно та системно використовує дані, а в окремих ситуаціях способи та прийоми дослідження, притаманні іншим економічним і неекономічним наукам. Економічний аналіз тісно пов'язаний з такими науками як економічна теорія, статистика, бухгалтерський облік, галузеві економіки, фінанси. маркетинг, менеджмент. Економічний аналіз і економічна теорія. Теоретичною і методологічною основою всіх економічних наук, у тому числі й економічного аналізу, є економічна теорія. Економічна теорія вивчає основи суспільного виробництва, закони функціонування та розвитку; проблеми виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ на макрорівні. Економічний аналіз, ґрунтуючись на економічній теорії, досліджує дію економічних законів, які виражають основний напрям розвитку певної господарської одиниці та проявляються в закономірностях і тенденціях стратегії її діяльності. Економічний аналіз і галузеві економіки. Оскільки загальні закони економічного розвитку по-різному діють в окремих галузях економіки, аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств не мое не спиратися на відповідні галузі економіки. Звідси випливає зв'язок аналізу з такими науковими дисциплінами як економіка промисловості, сільського господарства, будівництва, торгівлі тощо. Економічний аналіз та бухгалтерський облік. Найбільш тісно взаємопов'язаними є економічний аналіз і бухгалтерський облік. Цей зв’язок має подвійний характер. Дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська звітність є головним джерелом інформації для економічного аналізу підприємства, джерелом, що забезпечує документальне обґрунтування аналітичних висновків. Частка бухгалтерської інформації у складі інформаційної бази досягає 70%. Економічний аналіз і статистика. Економічний аналіз і статистика взаємопов'язані через те, що: дані статистичного обліку та звітності, матеріали вибіркових спостережень є джерелом для економічного аналізу, його інформаційною базою; статистичні способи та прийоми обробки інформації (відносні та середні величини, групування, індекси, кореляція, регресія тощо) використовуються в економічному аналізі. Економічний аналіз і планування. Кожне підприємство ринкових умовах починає свою діяльність з ретельно розробленого науково обґрунтованого бізнес-плану, складання якого починається докладного аналізу ідеї справи, яку збираються розпочати, оцінки і доцільності, реалістичності, перспективності та економічної ефективності. При цьому будь-який з розділів бізнес-плану неможливо відповідним чином обґрунтувати без використання аналітичних способів і прийомів. Економічний аналіз і господарський контроль. У процес економічного аналізу використовуються матеріали документальних ревізій і деякі специфічні методи контролю і ревізії. В свою чергу, одержані аналітичні результати контролери застосовують з метою недопущення у майбутньому виявлених недоліків. Економічний аналіз пов'язаний і з аудитом, фінансово-кредитним дисциплінами, математичними науками, технологією виробництва та рядом інших. 1.3. Сутність методу економічного аналізу, його характеристика та методологічні основи Метод економічного аналізу - це спосіб комплексного, безперервного, органічно взаємопов'язаного дослідження господарської діяльності підприємства та його підрозділів з метою вивчення досягнутого рівня і динаміки розвитку економіки, порівняння показників виконання виробничо-фінансового плану, визначення факторів їх впливу на раціональне використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів і внутрішньо виробничих резервів. Характерною особливістю методу економічного аналізу є те, що він розглядає діяльність підприємств у динаміці. Порівнюючи виробничо-фінансові показники, виявляють взаємозв'язок між ними, з'ясовують причини, які зумовлюють їх зміни, визначають вплив окремих факторів на зміну показників господарської діяльності. В результаті цього виявляють внутрішньогосподарські резерви, визначають шляхи їх використання для підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Системний підхід, комплексне вивчення економіки, техніки, технології і різних факторів, що впливають на ефективність господарювання, - важлива особливість методів економічного аналізу. Вивчимо об'єкт з урахування усіх зовнішніх і внутрішніх зв'язків як частину системи вищого ієрархічного рівня. Наприклад, розглянемо цех як частину підприємства, підприємство як частину господарського об'єднання і т. д. Це є проявом системного підходу в аналізі. За даним підходом оцінюють діяльність аналізованого об'єкта не лише з точки зору досягнення його локальної мети, а й з урахуванням того, наскільки вона поєднується з метою системи вищого рівня та із загальнодержавними інтересами. Системний підхід невід'ємний від комплексного, бо передбачає розгляд результатів діяльності об'єкта як результат взаємодії усіх сторін його діяльності і всіх факторів, що на них впливають. Для зручності дослідження штучно виділяють і окремо розглядають вплив різних господарських факторів на діяльність підприємства, щоб наприкінці дослідження врахувати їх взаємодію і взаємообумовленість. Ступінь деталізації вивчення факторів у процесі аналізу залежить від ряду обставин. Поперше, неподільних факторів, тобто таких, що не могли би бути результатом інших факторів, насправді нема. Практичні завдання аналізу в кожному конкретному випадку диктують необхідність обмежитись до певної міри деталізацією на основі попереднього проведеного групування взаємодіючих факторів і вважати, що дані фактори є взаємопов'язаними. Визначення впливу деяких факторів на динаміку господарського розвитку, результати виконання плану та ефективність господарювання допоможе з'ясувати їх відносне значення у роботі підпр...
View Full Document

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture