У своїх поглядах на торговий

This preview shows page 7 - 8 out of 11 pages.

У своїх поглядах на торговий прибуток та лихварський процент Тома Аквінський також займав двоїсту й компромісну позицію, засуджуючи такого роду доходи як самоціль, єдину мету торгової та лихварської діяльності. Водночас, він виправдовував їх як плату за працю, відшкодування транспортних та інших витрат. Гроші (монети), на думку Аквіната, виникли для полегшення обміну внаслідок домовленості між людьми. Він виділяв «внутрішню цінність» та «номінальну цінність» монети. При цьому слід звернути увагу на двоїстість підходу Томи Аквінського й до цього питання. З одного боку, він виступав проти псування монети, а з другого — уважав, що «номінальну цінність» монети може визначати держава і припускав можливість її певного відхилення від «внутрішньої цінності». Економічна думка середньовічної Західної Європи, як уже зазначалося, знайшла відображення також у різноманітних релігійних єресях, вивчення яких дасть можливість зрозуміти, що всі вони завжди мали антифеодальну спрямованість, проповідували ідеї рівності всіх людей, повернення до принципів «євангельської бідності» ранньохристиянського ладу, засуджували багатство та необмежене нагромадження власності церквою тощо. У найрозвиненішому вигляді економічну думку пізнього середньовіччя репрезентує меркантилізм.В провідних країнах Західної Європи у кінці XІV ст. утверджуються товарно-грошові відносини, і саме товарний обмін стає головною умовою господарського життя. Національне багатство стало виражатися грошима – загальним еквівалентом товарної економіки. Дана епоха характеризується швидким збільшенням капіталу, джерелом якого є сфера обігу. Великі географічні відкриття XV – XVII ст. поклали початок формуванню світового ринку і помітно змінили економічне життя європейських країн: збільшились обсяги зовнішньої торгівлі, розширились ринки збуту; європейські ринки заполонила дешева продукція та сировина;. Першу спробу осмислити ці економічні процеси у країнах Європи зробили меркантилісти. Меркантилізм емпірично встановив ряд закономірностей епохи первісного нагромадження капіталу, визначив сферу обігу як вирішальну для нагромадження багатства. Меркантилізм – перша в історії економічної думки спроба теоретично обґрунтувати необхідний напрям національної економічної політики. Для теорії меркантилізму характерні такі риси: об'єктами дослідження є торгівля і грошовий обіг як джерела і сфера багатства; гроші (золоті, срібні) розглядаються як найвища й абсолютна форма багатства; безпосереднім джерелом багатства вважається прибуток від зовнішньої торгівлі; вороже ставлення до конкуренції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках; ідеологія активного державного втручання в економічне життя, особливо контроль зовнішньої торгівлі. 1. Порівняльна характеристика уявлень про господарство Аристотеля та Ксенофонта. Головні соціально-економічні праці КСЕНОФОНТА (430 -354 р. р. до н. є.) - "Домострой", "Економікс" та "Про землеробство" - являють собою справжню енциклопедію соціально-економічного устрою Давньої Греції. Визначаючи предмет "домоводства"

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture