Стандарти якості трудового

This preview shows page 8 - 10 out of 13 pages.

– стандарти якості трудового життя; – стандарти захищеності сім’ї, материнства та дитинства; – стандарти послуг охорони здоров’я; – освітні стандарти, що передбачають забезпечення реальної доступності якісної освіти; – стандарти послуг сфери культури; – екологічні стандарти тощо. Соціальна безпека передбачає необхідність формування та реалізації на кожному підприємстві соціально орієнтованої політики, спрямованої на визнання людини найвищою цінністю. Нинішня структура економіки нашої держави, яка десятками років формувалась без урахування інтересів населення, не відповідає потребам людини, не забезпечує нормальних умов життя. На території України наявні величезні обсяги відвалів породи, шлаків, шкідливих викидів у воду та в атмосферу, що зумовлює несприятливі умови навіть для проживання людей. Небезпеку для життя населення нерідко зумовлюють й соціальні джерела. До останніх належать низький духовний і культурний рівень, пияцтво, алкоголізм, злочинність, жебрацтво тощо [11]. Тому вкрай важливим є унеможливлення вищезазначених небезпек, зниження ймовірності ризику до припустимого рівня, тобто забезпечення необхідного стану соціальної безпеки. До речі, створення соціально орієнтованої ринкової 8
економіки та забезпечення підвищення рівня життя і добробуту населення визначено як нагальне завдання політики національної безпеки в затвердженій Указом Президента України Стратегії національної безпеки України. А Законом України «Про основи національної безпеки України» (2003 р.) окреслюються основні напрями державної політики щодо питань соціальної сфери, які потребують першочергової уваги [10]. Сьогодні поняття «соціальна безпека» широко використовується у загальнодержавних документах, зокрема в Декларації про державний суверенітет України, де воно розглядається як стан гарантованої правової та інституціональної захищеності життєво важливих інтересів як кожної особистості, так і суспільства загалом як від внутрішніх, так і від зовнішніх загроз. Останні розглядаються як можливість або неминучість виникнення чогось небезпечного, тяжкого для будь-кого. Загроза означає безпосередньо можливість заподіяти збитки, зазіхання на надбання, цінність, інтерес, що охороняється відповідним правом. Загроза може бути потенційна або реальна залежно від ступеня ескалації напруженості в протистоянні суб'єктів. Вона, як правило, є наслідком певної небезпеки [10]. Соціальні небезпеки зумовлені багатьма чинниками, зокрема: економічними, політичними (поява та розвиток кризових явищ у політикумі може бути поштовхом до посилення диференціації рівнів соціальної безпеки у випадку, коли представництво політичних уподобань має чітко виражений характер); екологічними (неефективна державна політика у сфері екологічної безпеки, тривала відсутність дієвих механізмів вирішення питань екологічного забруднення території суперечить основним настановам сталого розвитку). Останні проблеми успішно розв’язати без подолання економічних проблем практично неможливо. Реальну загрозу соціальній безпеці нашої держави становлять: – бідність (в Україні близько 10 % населення знаходиться у стані застійної бідності, що є небезпечним для стабільності соціально-економічної системи); 9

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture