Основними видами спіль

This preview shows page 35 - 37 out of 66 pages.

спільного розподілу прибутків і ризику. Основними видами спільного підприємництва є ліцензування створення єдиного підприємства разом з іноземним парт нером, створення за кордоном власної виробничої філі та ін. Зокрема, ліцензування передбачає передачу за від повідну плату права на використання технології виробни чого процесу, популярного товарного знака, патент; тощо. Дещо Інакше взаємодіють фірми за так званої вертикальної інтеграції . Вона полягає в об'єднанні підприємств, які спеціалізуються на різних етапах одного й того самого виробничого циклу. До основних передумов інтеграційних процесів зараховують міжнародний поділ праці та кооперування виробництва, розвиток науково- технічного співробітництва, торгівлі і фінансових відносин, діяльність транснаціональних корпорацій. Транснаціональні корпорації (ТНК ) — це така форма міжнародного об'єднання капіталів, коли головна компанія має свої відділення у багатьох країнах, здійснюючи координацію та інтеграцію діяльності. Спеціалісти ООН вважають ТНК фірми з річним прибутком понад 100 млн дол., з філіями не менше, ніж у шести країнах світу. Серед основних причин виникнення ТНК: інтернаціоналізація виробництва, здобуття додаткових переваг у міжнародній торгівлі за рахунок подолання торгових і політичних бар'єрів та вивіз капіталу для отримання додаткових прибутків. На міждержавному рівні в результаті економічної інтеграції формуються економічні об'єднання, узгоджуються напрями й специфіка економічної політики окремих країн або здійснюються міжнародні проекти. Як правило, головною метою інтеграційних об'єднань є створення єдиного економічного простору, у якому взаємодіяли б національні економіки країн-учасниць. Складні міжнародні проблеми (скажімо, глобальне забруднення, торговельні дисбаланси чи заборгованість країн «третього світу») не завжди можуть бути вирішені зусиллями окремих держав. Часто
їхнє вирішення залежить від спільних дій міжнародних об'єднань і організацій. У межах таких об'єднань відбувається вільний рух товарів і факторів виробництва, поступово ліквідовуються національні економічні бар'єри, розвивається співробітництво у соціально-економічній та політичній сфері, здійснюється поступовий перехід до єдиної економічної політики у різних галузях (сільське господарство, промисловість, транспорт, податки тощо). Початком таких об'єднань часто є створення спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) різних типів. Це один з ефективних кроків до активізації міжнародної підприємницької діяльності. У 1992 р. було ухвалено Закон України «Про загальні положення створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон». В Україні передбачено створення зон таких типів: зовнішньоторгові зони (митні склади, вільні митні зони, «порти-франко»); торгово-виробничі з розвитком експортного або імпортозаміщуваного виробництва; науково-технічні зони у вигляді регіональних інноваційних центрів; туристично-рекреаційні зони; банківсько-страхові (офшорні) зони; зони прикордонної торгівлі. Нині в Україні створено такі СЕЗ: «Закарпаття», «Інтер-порт-Ковель», «Порто-франко» (Одеса), «Мостиська»,«Яворів», «Кривбас», «Сиваш», «Донецька». Сумарна кількість інвестицій, залучених на середину 2002 р. в

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture

  • Left Quote Icon

    Student Picture